11.  Інноваційні форми роботи та технології, що використовую в роботі

Математика – це той навчальний предмет, який дає широкі можливості для використання освітніх інновацій. Я намагаюся зробити свої уроки доступними і цікавими для учнів, а це неможливо без інноваційних форм роботи та інформаційно-комунікаційних технологій.

Щоб розповісти про інновації, які я використовую під час навчально-виховного процесу, я розшифрую своє педагогічне кредо.

Вчити кожного – в сучасній педагогіці це особистісно-орієнтоване навчання, диференціація навчального матеріалу. Для реалізації цього принципу використовую різнорівневі домашні, самостійні та контрольні роботи, роботу в групах та парах; діти з високим рівнем навчальних досягнень часто виступають в ролі консультантів для слабо встигаючих учнів. Намагаюся навчити всіх. Нехай не кожен учень має феноменальні  дані, але базові знання з предмета мають бути в кожного.

Вчити сучасно – використання інформаційно-комунікаційних технологій. Сучасний учень володіє комп’ютером краще за вчителя, тож ми маємо це використати. Намагаюся навчити дітей користуватися електронними посібниками, використовувати Інтернет для пошуку додаткової інформації, працювати з сайтами, де проводиться онлайн тестування. На уроках використовую ІКТ для демонстрації презентацій, 3D моделей, користуюся програмним забезпечення для побудови графіків функцій.

Вчити для життя – практична направленість шкільного курсу математики. Будь-який розділ програми з математики має містити задачі прикладного змісту, практичні роботи. Учень повинен бачити, що здобуті знання він зможе використати в певній ситуації. Для реалізації цієї ідеї проводжу інтегровані уроки, уроки – практичні роботи, уроки – подорожі, розв’язування задач прикладного змісту.

Хочу поділитися власними здобутками. Цікавою знахідкою для уроків геометрії вважаю так звану «сірникову геометрію». Суть в тому, що за допомогою звичайних сірників (зубочисток) та шматка пластиліну, можна виготовити модель будь-якого многогранника практично до всіх задач,  що розв’язуються в рамках вивчення теми «Многогранники» та «Об’єми многогранників». Хочу заперечити тим, хто скаже: «Зараз на комп’ютері можна побудувати будь-яку модель».  Модель многогранника, створена власноруч, є потужним стимулом активізації пізнавальної діяльності учнів. А тактильні  відчуття, які отримує учень в процесі створення моделі, заспокоюють і допомагають в створенні сприятливого мікроклімату на уроці.

Виховну мету своїх уроків намагаюся максимально урізноманітнити. На уроках математики мої учні розв’язують задачі економічного та екологічного змісту, задачі з національним колоритом, задачі, в яких присутні літературні герої тощо.

12.   Автопортрет  «Я – педагог і особистість»

Я – вчитель…

Коли в моїй голові з’явилася думка стати вчителем, я вже мабуть не згадаю. Та скільки себе пам’ятаю, в іншій професії я себе навіть не уявляла. Чому обрала саме її, адже в нашій сім’ї не було жодного педагога? Не знаю. Мабуть це був якийсь «підсвідомий» вибір, бо я жодного разу про це не пошкодувала.. Хоча, ні. Напевно кожен вчитель колись говорив собі: «Нащо я обрав цю невдячну професію? Краще б пішов в бухгалтери. Сидів би в кабінеті, спокійно б зводив дебіт з кредитом і ніхто б не волав мені на вухо: «Я не зрозумів… Поясніть ще… А навіщо воно треба… Де в житті мені знадобиться похідна…» Та це було не серйозно. Вже наступної миті ти думаєш: «Як же я без них? Я ж помру від нудьги в тому кабінеті разом з дебітом і кредитом. Що я буду робити вечорами без зошитів і конспектів? Хто бігатиме до мене на перерві жалітися на сусіда по парті?»

Якщо мене запитають, що для тебе важливіше – робота чи сім’я, я звичайно ж відповім – сім’я, але робота стоятиме зовсім поруч. Вона не залишає мене навіть вдома, бо чоловік теж вчитель і навіть банальний сніданок часто перетворюється на педраду. 

Люблю свою роботу, професію, покликання. Так, вчительська праця – це саме покликання. Адже до вчителя часто йдуть навіть з такими проблемами, з якими не йдуть до батьків і друзів. Це приємно і водночас дуже відповідально. Моє педагогічне кредо (не люблю це слово, чому не можна сказати нашою рідною мелодійною мовою: переконання): вчити кожного, вчити сучасно, вчити для життя. Намагаюсь в роботі дотримуватися цих простих правил.

А ще я – дружина… Можливо для конкурсу цей факт і не важливий, та моє життя – це передусім моя сім’я. Зі своїм чоловіком я познайомилась саме в школі, в тій самій, де працюю до сьогоднішнього дня. Ми разом: на роботі і вдома, в горі і в радості. Я – щаслива жінка.

І нарешті я – мама, я маю двох чудових діток. Син – вже студент, майбутній рятувальник, донечка – восьмикласниця. Вони – моя надія, моя гордість, моє майбутнє. Для них я живу і працюю.

Моє життя склалося. Я вдячна Богу за чудову професію і щасливу сім’ю і прошу в нього лише миру і спокою для своєї родини та для своєї країни.