Вже прохолодні вересневі ночі
Ідуть на зміну літньої пори.
Обійми відкриваєш ти охоче
Для життєрадісної дітвори.
Ми познайомились - тобі було п'ять років,
Ти вже тоді красунею була.
В роботі непомітно крок за кроком
Уже ти чверть століття прожила.
Це ти мене професії навчила,
Дала безмежне озеро ідей,
Дала пораду, аби я любила
Однаково усіх своїх дітей.
Ми кожен день з тобою зустрічались,
Та не спинити невгамовний час.
Разом з тобою від душі сміялись,
А також гірко плакали не раз.
Сьогодні першокласників вітаєш,
Що злякано заходять на поріг.
Одних стрічаєш, інших проводжаєш,
Бо школа - то життя невпинний біг.
Люблю тебе, буденну і святкову,
Люблю тебе і влітку, й восени, <
...
Читати далі »
