В моєму житті є три великих кохання: незаперечне перше місце - це моя сім'я, чоловік Олександр та двоє діток Руслан і Мирослава; друге - моя робота і третє - поезія. Саме поезії я й присвячую матеріали свого блогу.
Поезії душа завжди відкрита.
В буденності холодній і жорстокій
Мене рятують вірші як молитва,
Читаю, і на душу сходить спокій.
В. Іващенко
Якось, безцільно блукаючи тенетами "всесвітньої павутини", наткнулася на вірші Віталія Вадимовича Іващенка і вони мене зачарували. Його вірші прості і зрозумілі. Всім, хто захоплюється щирою і справжньою українською поезією рекомендую почитати його твори.
ПОЕТИЧНІ РЯДКИ ВІТАЛІЯ ІВАЩЕНКА
Ми в світ прийшли, щоб взнати, хто ми є
В ділах, в стосунках, в щирості, в любові.
У цьому смисл життя і голос крові.
Щоденний вибір долею стає.
* * *
Щоб відчувати сенс життя і смак,
Не варто пнутись, аби стати першим.
Я думаю, потрібно жити так,
Щоб відчувати: ти - не кінь, а вершник!
* * *
Інтелігентність - мій взірець і стимул.
Зразків шукати не ходіть далеко.
Можливо, живите ви поміж ними.
Інтелігентний той, з яким вам легко.
* * *
Позаздрить можна вашому напору!
Все, що говорите - немов закон!
Та ваша думка - тільки точка зору.
А різних точок зору є мільйон!
* * *
Хоч що б робив, робитиму все так,
Неначе це моя остання справа.
Робота має мати смисл і смак,
І тільки потім - гроші чи то славу.
* * *
Співає соловейко, як по нотах.
Цвірінькають у зграї горобці.
Так і в людей: тусується дрібнота,
Співучий птах завжди у самоті.
* * *
Хоч би які були праві і щирі,
Сваритися із кимось - то є зло!
Ви краще опануйте ремесло,
Як навіть з чортом лисим жити в мирі!
* * *
Не бійтесь тих, хто гавкає на вас.
Це їх позиція, а, може, і потреба.
Того, хто лиже вас, боятись треба,
Бо прийде час - і вкусить, і продасть!
* * *
Остання справа - зводити рахунки,
Утверджуючи вперто власне Я.
Ніколи не з'ясовуйте стосунків,
Бо правда завжди в кожного своя.
* * *
Не забувай: думки матеріальні.
Все зло й добро, конфлікти чи то лад
В думках народжуються, проростають.
А всі події - тільки результат.
* * *
Просимо у Господа грошей чи спасіння,
Слави чи здоров'я, злагоди в сім'ї.
По молитві він дає. Тільки лиш насіння,
А вирощувати все маємо самі.
* * *
На жаль, шляхетність Бог дає не кожному.
Але душа порожньою не буде.
Якщо немає совісті і розуму,
Нахабністю наповнюється й брудом.
* * *
Ховаємо чутливість, поетичність,
Соромимося ніжності і сліз.
Чому закритість і нещирість звичні?
Щоби ніхто у душу не заліз.
* * *
Господь нас ліпить кожен божий день.
Тому нелегко зрозуміти - хто ти?
Міняючись, ми творимо себе.
Закінчені - це тільки ідіоти.
* * *
Ти можеш бути бідним чи багатим,
Чи злидарюєш, чи то грошей повно,
Це напоказ не треба виставляти,
Бо міра у людей одна - духовна.
* * *
Я у світі тварин розбираюся слабо,
І не можу сказати, хто швидший, хто дужчий.
Але знаю: хижак найстрашніший - це жаба.
Та, що давить безжалісно заздрісні душі.
* * *
Привчали нас: життя - це боротьба!
Герої, жертви - як на полі бою.
Мені життя - не боротьба, а гра,
Але така, де виграють обоє!
* * *
Є дві моделі світосприйняття:
Одна стурбована і дуже прагматична,
Де гроші, втрати, хворі, небуття,
Незадоволення життям і туга вічна.
А друга - вдячність Господу за те,
Що ти з'явився в цім прекраснім світі,
Де є природа, друзі, гумор, діти,
І є кохання - грішне і святе!
|